Дати людині щастя улюбленої праці – означає допомогти
їй знайти серед безлічі доріг ту, на якій найяскравіше
розкриваються індивідуальні творчі сили і здібності її особистості
Василь Сухомлинський
Людина – це те, ким вона хоче бути.
Шолом Алейхем
Вибір професії – це процес, що складається з низки етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей.
Професія – рід трудової діяльності чи занять, що вимагають певної підготовки та є джерелом існування людини.
Орієнтація – вміння розібратися в навколишньому оточенні або напрямі діяльності.
У широкому значенні «профорієнтація» - система суспільного й педагогічного впливу на молодь із метою її підготовки до свідомого вибору професії та система державних заходів, що забезпечує науково обґрунтований вибір.
У вузькому значенні «профорієнтація» - цілеспрямована діяльність щодо формування в учнів внутрішньої потреби й готовності до свідомого вибору професії.
Профорієнтація в особливому сенсі – тривалий і цілком незворотний соціальний процес засвоєння особистістю тієї чи іншої професії.
Отже, профорієнтація здійснюється ніби на 2 рівнях – суспільному й
особистісному. Ці рівні взає-мопов’язані.
Професійна орієнтація в школі – це система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідного обсягу знань про соціально-економічні та психофізичні характеристики професій.
Головними завданнями профорієнтаційної роботи в школі є:
- сформувати позитивне ставлення до праці;
- навчити знатися на вмісті професійної діяльності;
- навчити співвідносити вимоги, які висуває професія, з індивідуальними рисами;
- навчити аналізувати свої можливості й здібності.
Основними напрямами проф-орієнтаційної роботи в школі є: професійна інформація, професійне виховання та професійна консультація.
Форми роботи: профорієнтаційні уроки; екскурсії; тренінгові заняття; години спілкування; класні години з профорієнтації; зустрічі з фахівцями різних професій; професіографічні дослідження; батьківські збори з профорієнтаційної тематики тощо.
Система роботи з учнями включає в себе проведення психодіагностичної роботи (анкетування, тестування, опитування), проведення рольових ігор, вправ на професійну тематику, дослідницьку роботу та створення мультимедійних презентацій, що дає змогу учням урізноманітнити знання про види професій, усвідомити важливість правильного вибору своєї професійної діяльності в майбутньому, співвіднести свої можливості й здібності зі своїми бажаннями та поєднати з вимогами часу (попит на ринку праці, актуальність).
Основними факторами вибору професії є:
- інтереси (пізнавальний, професійний інтерес до професії, схильності);
- здібності (психологічні механізми, необхідні для успіху в певному виді діяльності);
- темперамент;
- характер.
Об’єктивні фактори:
- рівень підготовки учня (шкільна успішність);
- стан здоров’я;
- поінформованість про світ професій.
Соціальні характеристики:
- соціальне оточення;
- домашні умови;
- освітній рівень батьків.
При виборі професії особливу увагу приділяють таким факторам:
- мотиви професійної діяльності;
- життєві цінності індивіда;
- попередній досвід;
- уявлення про майбутнє.
Завдання профорієнтаційної роботи:
- дослідити зацікавленість учнів різними професіями;
- виявити здібності учнів до запропонованих професій;
- ознайомити учнів із профінформаційними матеріалами, необхідними для формування в них знань про світ професій;
- розвивати творчі здібності та пізнавальні інтереси старшокласників;
- розвивати в учнів позитивне ставлення та готовність до свідомого вибору професій;
- формувати соціально значущі життєві компетентності відповідно до вимог сучасного ринку праці;
- формувати пізнавальну спрямованість учнів;
- виховувати почуття людської гідності та цінностей щодо різного типу праці;
- сприяти професійному самовизначенню старшокласників.
До вибору професій потрібно ставитись дуже відповідально. Адже якщо напрям професійної діяльності обрано неправильно, то ця справа не приноситиме людині задоволення, і психологічно особистість не буде готова до вироблення кращих результатів, показників, деграду-ватиме.
Психогеометричний тест (Сьюзен Дилінгер)
Психогеометрія – цікава практична система дослідження особистості. Вона створена і широко застосовується в США. Її автор – фахівець з підготовки управлінських кадрів. За деякими даними ефективність правильно виконаного тесту досягає 85 %.
Цей тест дозволяє:
- миттєво визначити тип Вашої особи і особи, що Вас цікавить;
- дати докладну характеристику особистісних якостей і особливостей поведінки людини звичайною, зрозумілою мовою;
- спрогнозувати поведінку кожного типу особистості;
- визначити рівень вашої психологічної сумісності з певними типами людей.
Цей тест посилює і дозволяє частково усвідомити наше підсвідоме, інтуїтивне “відчуття” інших людей. Тому, виконуючи його, намагайтеся дослухатися до своєї інтуїції і, по можливості, “відключити” раціональну логіку, логічну частину нашого “Я”.
Інструкція: Виберіть із п’яти фігур ту, стосовно якої ви можете сказати: це – Я. Спробуйте відчути свою форму! Якщо вам буде важко зробити це, то виберіть фігуру, яка першою привернула вашу увагу. Потім прорангуйте фігури, які залишилися поза вашою увагою і запишіть їхні назви під відповідними номерами. Остання фігура під номером 5, буде точно не вашою формою, тобто формою, яка підходить вам найменше.
Коротка психологічна характеристика основних “форм” особистості.
Фігура, що опинилася на першому місці, – це Ваша основна фігура чи суб’єктивна форма. Вона дозволяє визначити Ваші основні, домінуючі риси характеру чи особливості поведінки. Риси фігур, які Ви обрали наступними, – це риси, які Ви демонструєте тим рідше, чим далі від першої знаходиться та чи інша фігура. Остання, п’ята фігура вказує на форму людини, взаємодія з якою викликає у Вас найбільші труднощі.
Може статися, що жодна фігура Вам, чи іншій людині, не підходить. Тоді людину можна описати комбінацією з двох або навіть трьох форм.
Нарешті, може статися, що Вам важко вловити інтуїтивне відчуття форми себе чи іншої людини. Тоді почніть з характеристик, що наведені для п’яти форм, намагайтеся використати їх для розуміння людей даного типу та прогнозу їх поведінки і поступово тренуйте в собі відчуття геометричної форми цих людей.
Квадрат. Якщо вашою основною формою є квадрат, то ви невтомний працівник. Працелюбність, наполегливість, потреба доводити розпочату справу до кінця, старанність, яка дозволяє досягати завершення роботи, – це те, чим відомі істинні “люди-квадрати”. Витривалість, терпіння і методичність зазвичай роблять їх висококласними спеціалістами у своїй галузі. Цьому сприяє невтомна потреба в інформації та колекціонування найнеймовірніших відомостей.
“Люди-квадрати” скоріше “вираховують” результат, аніж здогадуються про нього. Вони надзвичайно уважні до деталей, дрібниць, а також люблять раз і назавжди заведений порядок. Усі ці якості сприяють тому, що “квадрати” можуть стати відмінними адміністраторами, виконавцями, але рідко бувають хорошими розпорядниками, менеджерами. Звичайно, всі названі чесноти “людей-квадратів” мирно співіснують зі слабкими місцями.
Трикутник. Ця форма символізує лідерство, і багато “трикутників” відчувають у цьому своє призначення: “Народжені, щоб бути лідерами”. Найхарактернішою особливістю “людей-трикутників” є здатність концентруватися на головній меті. Вони – енергійні, сильні особистості, які ставлять прозорі цілі і, як правило, досягають їх.
“Люди-трикутники” дуже впевнені в собі, хочуть постійно відчувати свою правоту. Це робить їх особистостями, які постійно конкурують з іншими. “Трикутник” – це установка на перемогу.
Із “Трикутників” виходять прекрасні менеджери найвищого рівня управління. Саме до таких висот вони і прагнуть. І допомагає їм у цьому ще одна якість – майстерність “політичної інтриги”. Взагалі, “Трикутники” дуже симпатичні, привабливі люди, які змушують все і всіх обертатися навколо себе і без яких наше життя втратило б усю гостроту відчуттів.
Прямокутник. Символізує стан переходу та змін. Це люди, незадоволені тим способом і стилем життя, який вони ведуть у даний час, а тому перебувають у пошуках кращого становища.
Найбільш характерні риси “Прямокутників” – непослідовність і непередбачуваність вчинків упродовж перехідного періоду. Тим не менш, як і у всіх людей, у “Прямокутників” виявляються і позитивні якості, що приваблюють до них оточуючих. Це, перш за все, допитливість, жвавий інтерес до всього, що відбувається, та сміливість. Правда, зворотним боком цього явища є надмірна довірливість, навіюваність, наївність. Тому “Прямокутниками” легко маніпулювати.
Якщо ви дійсно маєте “прямокутну форму”, будьте обережні! І пам’ятайте, що “прямокутність” – це лише стадія. Вона мине – і ви вийдете на новий рівень особистісного розвитку та збагатитесь набутим досвідом.
Коло. “Люди-кола” – це найкращі комунікатори серед п’яти форм, насамперед тому, що вони найкращі слухачі. Їм характерна висока чутливість, розвинута емпатійність – здатність співпереживати, співчувати, емоційно відгукуватися на переживання іншої людини. “Людина-коло” відчуває чужу радість і відчуває чужий біль, як свій власний. “Люди-кола” відмінно “бачать” людей і в одну мить можуть розпізнати облудника та брехуна. Вони “вболівають” за свій колектив і високопопулярні серед колег по роботі. Але, як правило, вони слабкі менеджери і керівники у сфері бізнесу.
По-перше, “Люди-кола”, через їх спрямованість скоріше на людей, ніж на справу, надто намагаються догодити кожному. По-друге, “Кола” не відрізняються рішучістю. Якщо їм випадає керувати, то вони обирають демократичний стиль керівництва і намагаються обговорити практично будь-яке рішення з більшістю та заручитися підтримкою.
Можна сказати, що “Кола” – природжені психологи. Для того, щоб очолити серйозний бізнес, “Людям-колам” не вистачає організаторських навичок.
Зизгаг (хвилясті лінії). Ця фігура символізує креативність, творчість. Це найбільш унікальна і єдина розімкнута фігура з п’яти. Якщо ви чітко обрали хвилясту лінію як свою основну форму, то ви, скоріше за все, істинний “право-півкульний” мислитель, вільнодумаюча людина.
“Зигзаги” схильні бачити світ постійно змінним. Тому для них немає нічого більш нудного, ніж речі, які ніколи не змінюються: постійність, шаблон, правила та інструкції; люди, які завжди з усім погоджуються або роблять вигляд, що погоджуються.
“Зигзаги” просто не можуть продуктивно працювати у добре структурованих ситуаціях, їм необхідна різноманітність, високий рівень стимуляції та незалежність від інших на своєму робочому місці.
“Зигзаг” – найзбудливіша з усіх п’яти фігур. При цьому “людині-зигзагу” не вистачає компромісності: вона нестримана, дуже експресивна, що разом з ексцентричністю часто заважає їй втілювати свої ідеї в життя.
Профорієнтаційні тести для школярів
переходьте за посиланням
<div><a href="https://vseosvita.ua" target="_blank">Всеосвіта</a> › <a href="https://vseosvita.ua/library/testi-profesijnoi-orientacii-ucniv-starsih-klasiv-ta-profesijnij-vidbir-metodiki-opituvalniki-23396.html" target="_blank">Перейти на сторінку документа</a></div><iframe src="https://vseosvita.ua/library/embed/000yza-db4b.docx.html" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" style="border:0;border-width:0" width="636" height="636"></iframe>
Диференцiйно-дiагностичний опитувальник (ДДО)
розроблений професором Є.О. Клімовим (Климов Е.А. Как выбрать профессию: кн.
для учащихся. – М.: Просвещение, 1990) і модернізований к.п.н., проф. М.С. Янцуром)
Інструкція випробуваному. Уявіть, що після відповідного навчання Ви зможете
виконувати будь-яку роботу. Однак, якщо б Вам довелось вибирати лише одну із двох
можливих, якій Ви віддасте перевагу?
1. а) Доглядати за квітами або б) обслуговувати машини, прилади.
2. а) Допомагати хворим людям, лікувати їх або б) складати таблиці, схеми,
програми обчислювальних машин.
3. а) Спостерігати за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх листівок
або б) спостерігати за станом і розвитком рослин.
4. а) Обробляти матеріали (дерево, тканину, метал, пластмасу) або б) доводити
товар до споживача (рекламувати, продавати).
5. а) Обговорювати науково-популярні книги, статті або б) обговорювати
художні книги, п’єси, концерти.
6. а) Вирощувати молодняк тварин якої-небудь породи або б) тренувати
товаришів (або молодших) у виконанні будь-яких дій (трудових, навчальних,
спортивних).
7. а) Копіювати малюнки, зображення, налагоджувати музичні інструменти або
б) керувати вантажним підйомником чи транспортним засобом (підйомним краном,
трактором та ін.).
8. а) Повідомляти, роз’яснювати людям потрібні їм відомості (у довідковому
бюро, на екскурсії і т. ін.) або б) художньо оформляти виставки, вітрини, брати участь
у підготовці п’єс, концертів.
9. а) Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку, житло) або б) шукати й
виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках.
10. а) Лікувати тварин або б) виконувати обчислення, розрахунки.
11. а) Виводити нові сорти рослин або б) конструювати, проектувати нові види
промислових виробів (машин, одяг, будинки і т. ін.).
12. Розбиратися в суперечках, сварках між людьми, переконувати, пояснювати,
заохочувати, карати або б) розбиратися в схемах, кресленнях, таблицях (перевіряти,
уточнювати, приводити до ладу).
13. а) Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності або б)
спостерігати, вивчати життя мікроорганізмів.
14. а) Вивчати, налагоджувати медичні прилади, механізми або б) надавати
людям медичну допомогу при пораненнях, опіках і та ін.
15. а) Спостерігати за явищами і подіями й складати точний їх опис або б)
художньо описувати, зображувати події, які спостерігаються або уявляються.
16. а) Проводити лабораторні аналізи в лікарні або б) приймати, оглядати
хворих, проводити з ними бесіди, призначати лікування.
17. а) Фарбувати або розписувати стіни приміщення, поверхні виробів або б)
здійснювати монтаж будівлі, складати машини, прилади.
18. а) Організовувати культпоходи ровесників, молодших у театр, музей, на
екскурсію або б) грати на сцені, брати участь у концертах.
19. а) Виготовляти за кресленнями деталі, вироби (машини, одяг), будувати
будинок або б) займатися виготовленням креслень, копіювати карти.
20. а) Вести боротьбу із хворобами рослин, зі шкідниками лісу, саду або б)
працювати на канцелярських машинах (факс, комп’ютер і т. ін.)
Бланк відповідей
Прізвище, ім’я, по-батькові _______________________________________
Школа ___________________ клас ______________ дата ______________
Дешифратор до бланку відповідей
Природа Техніка Людина Знак Художній образ
П Т Л З Х
1 а 1 б 2 а 2 б 3 а
3 б 4 а 4 б 5 а 5 б
6 а 6 б 7 а
7 б 8 а 8 б
9 а 9 б
І0 а 10 б
11 а 11 б 12 а 12 б І3 а
13 б 14 а 14 б 15 а 15 б
16 а 16 б 17 а
17 б 18 а 18 б
19 а 19 б
20 а 20 б
Обробка отриманих результатів та їх інтерпретація.
Кожне питання складається із двох частин, об’єднаних сполучником „або”.
Учням потрібно віддати перевагу одній із частин. Слід наголосити, що, читаючи чи
слухаючи чергове запитання методики, потрібно кожний раз запитували себе: „Чи
подобається мені це заняття?”. Якщо швидше подобається, ніж не подобається, то у
відповідній клітинці треба ставити знак „+”. Якщо подобається напевно - два плюси, а
коли дуже подобається - три плюси. Якщо швидше не подобається, ніж подобається, то
ставиться знак „-”, а коли не подобається напевно - два мінуси й три мінуси, якщо
зовсім не подобається. Проставляти знаки „+” і „-” необхідно стосовно як першої
половини запитання, так і другої. Після заповнення бланку відповідей у кожному
стовпчику підраховується сума плюсів і мінусів. Найбільша кількість плюсів у
вертикальному стовпчику свідчить про сформованість у школяра інтересу до певної
групи професій.
16-факторний особовий опитувальник Р. Б. Кеттелла (16-FPQ-187-A)
Текст методики «16-факторний особовий опитувальник» Р. Кеттелла, варіант А (16 ФЛ
О-187, форма А) є необхідним для детальнішого вивчення особи, особливо для осіб з
вищим рівнем освіти і культури, студентів і випускників вищих учбових закладів,
дорослих з достатнім і всіляким життєвим досвідом. Інтерпретація результатів
опитувальника здійснюється по стінах, перехід до яких від «сирих» балів виробляється
по таблиці нормування, поміщеної услід за питаннями методики. Сенс кількості стенів
по окремих чинниках визначений в тексті інтерпретації «16 ФЛО-105, форма З».
Оскільки до останнього опитувальника прикладена таблиця нормування, що дозволяє
перейти від стенів на шкалу 20-80, то як по кількості стенів, так і по кількості балів цієї
шкали можливо ідентифікувати типа характеру, а отже, і типи темпераменту, і
мотивації випробовуваних, — зрозуміло, в попередньому плані спеціального
дослідження цих типів.
Інструкція. У даному дослідженні вам буде запропонована низка запитань і три
варіанти відповіді на кожне питання («а», «б», «в»). Відповідати потрібно таким
чином: спочатку прочитайте питання і варіанти відповідей на нього, потім виберіть
один з трьох запропонованих варіантів відповіді, що відображають більшою мірою
вашу думку, ніж два останніх, і поставте хрестик у відповідній клітинці на листку для
відповідей. Прагніть не удаватися дуже часто до проміжної відповіді типа
«невпевнений», «щось середнє». Вибирайте його лише тоді, коли не можете відповісти
інакше. Відповідайте на кожне питання.
1. Я добре зрозумів інструкцію до цього опитувальника:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
2. Я готовий як можна щиріше відповісти на питання:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
3. Я вважав за краще б мати дачу:
а) у жвавому дачному селищі;
б) віддав перевагу б чомусь середньому;
в) відокремлено, в лісі.
4. Я можу знайти в собі досить сил, аби впоратися з життєвими труднощами;
а) завжди; б) зазвичай; в) рідко.
5. Побачивши диких тварин мені стає ніяково, навіть якщо вони надійно заховані в
клітках:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
6. Я утримуюся від критики людей і їх поглядів:
а) так; б) інколи; в) немає.
7. Я роблю людям різкі, критичні зауваження, якщо мені здається, що вони на це
заслуговують:
а) зазвичай; б) інколи; в) ніколи не роблю.
8. Я віддаю перевагу нескладній класичній музиці над сучасними популярними
мелодіями:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
9. Якби я побачив двох сусідських дітей, що б’ються, я:
а) надав би їм самим з’ясовувати свої стосунки;
б) не знаю, що зробив би;
в) постарався б розібратися в їх сварці.
10. На зборах і в компаніях:
а) я легко виходжу вперед;
б) вірно щось середнє;
в) я вважаю за краще триматися в сторононьці
11. Здається, цікаво бути:
а) інженером-конструктором;
б) не знаю, що вважати за краще;
в) драматургом.
12. На вулиці я швидше зупинюся, аби поглянути, як працює художник, чим стану
спостерігати за вуличною сваркою:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
13. Зазвичай я спокійно переношу самовдоволених людей, навіть коли вони хваляться
або іншим чином показують, що вони високої думки про себе:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
14. Якщо людина обманює, я майже завжди можу відмітити це по виразу його обличчя:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
15. Я вважаю, що найнуднішу повсякденну роботу завжди потрібно доводити до кінця,
навіть якщо здається, що в цьому немає необхідності:
а) згоден, б) не упевнений, в) не згоден.
16. Я вважав за краще б взятися до роботи;
а) де можна багато запрацювати, якщо навіть заробітки непостійні;
б) не знаю, що вибрати;
в) з постійною, але відносно невисокою зарплатою.
17. Я говорю про свої відчуття:
а) лише у разі потреби;
б) вірно щось середнє
в) охоче, коли надається можливість.
18. Зрідка я переживаю почуття раптового страху або невизначеного занепокоєння, сам
не знаю чому:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
19. Коли мене несправедливо критикують за те, в чому я не винен:
а) жодного відчуття провини у мене не виникає;
б) вірно щось середнє;
в) я все ж відчуваю себе трохи винуватим.
20. На роботі у мене буває більше скрути з людьми
які:
а) відмовляються використовувати сучасні методи;
б) не знаю, що вибрати;
в) постійно намагаються щось змінити в роботі, яка і так йде нормально.
21. Приймаючи рішення, я керуюся більше:
а)сердцем;
б) серцем і розумом в рівній мірі;
в) розумом.
22. Люди були б щасливіші, якби вони більше часу проводили в суспільстві своїх
друзів:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
23. Будуючи плани на майбутнє, я часто розраховую на успіх:
а) так; б) важко відповісти; в) немає.
24. Розмовляючи, я схильний:
а) висловлювати свої думки відразу, як тільки вони приходять в голову;
б) вірно щось середнє;
в) раніше гарненько зібратися з думками.
25. Навіть якщо я чим-небудь сильно оскаженілий, я втихомирююся досить швидко:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
26. При рівній тривалості робочого дня і однаковій зарплаті мені було б цікаво
працювати:
а) столяром або кухарем;
б) не знаю, що вибрати;
в) офіціантом в хорошому ресторані.
27. У мене було:
а) дуже мало виборних посад;
б) декілька;
в) багато виборних посад.
28. «Лопата» так відноситься до «копати», як «ніж» до:
а) гострий; б) різати; в) гострити.
29. Інколи яка-небудь думка не дає мені заснути:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
30. У своєму житті я, як правило, досягаю тих цілей, які ставлю перед собою:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
31. Застарілий закон має бути змінений: ‘
а) лише після грунтовного обговорення;
б) вірно щось середнє;
в) негайно.
32. Мені стає ніяково, коли справа вимагає від мене швидких дій, які якось впливають
на інших людей:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
33. Більшість знайомих вважають мене веселим співбесідником:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
34. Коли я бачу неохайних, неохайних людей:
а) мене це не хвилює;
б) вірно щось середнє;
в) вони викликають у мене неприязнь і відразу.
35. Я злегка втрачаюся, несподівано виявившись в центрі уваги:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
36. Я завжди радий приєднатися до великої компанії, наприклад зустрітися увечері з
друзями, піти на танці, взяти участь в цікавому суспільному заході;
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
37. У школі я вважав за краще:
а) уроки музики (співу);
б) важко сказати;
в) заняття в майстернях, ручна праця.
38. Якщо мене призначають відповідальним за що-небудь, я наполягаю, аби мої
розпорядження строго виконувалися, а інакше я відмовляюся від доручення:
а) так; б) інколи; в) немає.
39. Важливіше, аби батьки:
а) сприяли тонкому розвитку відчуттів у своїх дітей;
б) вірно щось середнє;
в) учили дітей управляти своїми відчуттями.
40. Беручи участь в колективній роботі, я вважав за краще б:
а) спробувати внести поліпшення в організацію роботи;
б) вірно щось середнє;
в) вести записи і стежити за тим, аби дотримувалися правила.
41. Час від часу я відчуваю потребу зайнятися чим-небудь, що вимагає значних
фізичних зусиль:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
42. Я вважав за краще б поводитися з людьми ввічливими і делікатними, чим з
грубуватими і прямолінійними:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
43. Коли мене критикують на людях, це мене украй пригноблює:
а) так, це вірно; б) вірно щось середнє; в) це невірно.
44. Якщо мене викликає до себе начальник, я:
а) використовую цей випадок, аби попросити про те, що мені потрібне;
б) вірно щось середнє;
в) турбуюся, що зробив щось не так.
45. Я вважаю, що люди повинні дуже серйозно подумати, перш ніж відмовлятися від
досвіду колишніх років, минулих століть:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
46. Читаючи що-небудь, я завжди добре усвідомлюю прихований намір автора
переконати мене в чомусь:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
47. Коли я вчився в 7-10 класах, я брав участь в спортивному житті школи:
а) досить часто; б) від випадку до випадку; в) дуже рідко.
48. Я підтримую удома хороший порядок і майже завжди знаю що де лежить:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
49. Коли я думаю про те, що сталося протягом дня, я незрідка випробовую
занепокоєння:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
50. Інколи я сумніваюся, чи дійсно люди, з якими я розмовляю, цікавляться тим, що я
говорю:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
51. Якби мені довелося вибирати, я вважав за краще б бути:
а) лісничим;
б) важко вибрати;
в) вчителем старших класів.
52. До дня народження, до свят:
а) люблю робити дарунки;
б) важко відповісти;
в) вважаю, що покупка дарунків — декілька неприємний обов’язок.
53. «Втомлений» так відноситься до «робота», як «гордий» до:
а) посмішка; б) успіх; в) щасливий.
54. Яке з даних слів не личить до двох останнім:
а) свічка; б) місяць; в) лампа.
55. Мої друзі:
а) мене не підводили;
б) зрідка;
в) підводили досить часто.
56. У мене є такі якості, по яких я ясно перевершую інших людей:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
57. Коли я засмучений, я всіляко прагну приховати свої відчуття від інших:
а) так, це вірно; б) швидше щось середнє; в) це невірно.
58. Мені хотілося б ходити в кіно, на різні вистави і в інші місця, де можна
розважитися:
а) частіше за один раз в тиждень (частіше, ніж більшість людей);
б) приблизно раз на тиждень (як більшість);
в) рідше за один раз в тиждень (рідше, ніж більшість).
59. Я думаю, що особиста свобода в поведінці важливіше хороших манер і дотримання
правил етикету:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
60. У присутності людей значніших, ніж я (людей старше за мене, або з великим
досвідом, або з вищим положенням), я схильний триматися скромно:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
61. Мені важко розповісти що-небудь великій групі людей або виступити перед
великою аудиторією:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
62. Я добре орієнтуюся в незнайомій місцевості, легко можу сказати, де північ, де
південь, схід або захід:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
63. Якби хтось розсердився на мене:
а) я постарався б його заспокоїти;
б) не знаю, що б я зробив;
в) це викликало б у мене роздратування.
64. Коли я бачу статтю, яку вважаю несправедливою, я швидше схильний забути про
це, чим з обуренням відповісти авторові:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
65. У моїй пам’яті не затримуються надовго неістотні дрібниці, наприклад назви
вулиць, магазинів:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
66. Мені могла б сподобатися професія ветеринара, який лікує і оперує тварин:
а) так; б) важко сказати; в) немає.
67. Я їм з насолодою і не завжди настільки ретельно піклуюся про свої манери, як це
роблять інші люди:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
68. Бувають періоди, коли мені ні з ким не хочеться зустрічатися:
а) дуже рідко; б) вірно щось середнє; в) досить часто.
69. Інколи мені говорять, що мій голос і вигляд дуже явно видають моє хвилювання:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
70. Коли я був підлітком і моя думка розходилася з батьківською, я зазвичай:
а) залишався при своїй думці;
б) середнє між а і в;
в) поступався, визнаючи їх авторитет.
71. Мені б хотілося працювати в окремій кімнаті, а не разом з колегами:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
72. Я вважав за краще б жити тихо, як мені подобається, ніж бути предметом
захоплення, завдяки своїм успіхам:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
73. У багатьох відношеннях я вважаю себе сповна зрілою людиною:
а) так, це вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
74. Критика в тому вигляді, в якому її здійснюють багато людей, швидше вибиває мене
з колії, чим допомагає:
а) часто; б) зрідка; в) ніколи.
75. Я завжди в змозі строгий контролювати прояв своїх відчуттів:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає. ;
76. Якби я зробив корисний винахід, я вважав за краще б:
а) працювати над ним в лабораторії далі;
б) важко вибрати;
в) поклопотатися про його практичне використання.
77. «Здивування» так відноситься до «незвичайний», як «страх» до:
а) хоробрий; б) неспокійний; в) жахливий.
78. Який з наступних дробів не личить до двох останнім:
а) 3/7; би) 3/9; у) 3/11.
79. Мені здається, що деякі люди не помічають або уникають мене, хоча і не знаю,
чому:
а) так, вірно; б) не упевнений; в) ні, це невірно.
80. Люди відносяться до мене менш доброзичливо, чим я на те заслуговую своїм
добрим до них відношенням:
а) дуже часто; б) інколи; в) ніколи.
81. Вживання нецензурних виразів мені завжди осоружно (навіть якщо при цьому
немає осіб іншої підлоги);
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
82. У мене, безумовно, менше друзів, чим у більшості людей:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
83. Дуже не люблю бувати там, де ні з ким поговорити:
а) вірно; б) не упевнений; в) невірно.
84. Люди інколи називають мене легковажним, хоча і вважають приємною людиною:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
85. У різних ситуаціях в суспільстві я випробовував хвилювання, схоже на те, яке
випробовує чоловік перед виходом на сцену:
а) досить часто; б) зрідка; в) навряд чи коли-небудь.
86. Знаходячись в невеликій групі людей, я задовольняюся тим, що тримаюся збоку і
здебільше надаю говорити іншим:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
87. Мені більше подобається читати:
а) реалістичні описи гострих військових або політичних конфліктів;
б) не знаю, що вибрати;
в) роман, збуджуючий уяву і відчуття.
88. Коли мною намагаються командувати, я навмисне роблю все навпаки:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
89. Якщо начальство або члени сім’ї в чомусь мені докоряють, то, як правило, лише
зачепило:
а) вірно; б) щось середнє між а і в; в) невірно.
90. Мені не подобається манера деяких людей «втупитися» і безцеремонно дивитися на
людину в магазині або на вулиці
а) вірно; б) вірно щось середнє; в) невірно.
91. Під час тривалої подорожі я вважав за краще б:
а) читати що-небудь складне, але цікаве;
б) не знаю, що вибрав би;
в) провести час, розмовляючи з попутником.
92. У жартах про смерть немає нічого поганого або осоружного доброму смаку:
а) так, згоден; б) вірно щось середнє; в) ні, не згоден.
93. Якщо мої знайомі погано поводяться зі мною і не приховують своєї неприязні:
а) це ніскільки мене не пригноблює;
б) вірно щось середнє;
в) я падаю духом.
94. Мені стає ніяково, коли мені говорять компліменти і хвалять в обличчя:
а) так, це вірно; б) вірно щось середнє; в) ні, це невірно.
95. Я вважав за краще б мати роботу:
а) з чітко певним і постійним заробітком;
б) вірно щось середнє;
в) з вищою зарплатою, яка б залежала від моїх зусиль і продуктивності.
96. Мені легко вирішити важке питання або проблему:
а) якщо я обговорюю їх з іншими;
б) вірно щось середнє;
в) якщо я обдумую їх наодинці.
97. Я охоче беру участь в суспільному житті, в роботі різних комісій:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
98. Виконуючи яку-небудь роботу, я не втихомирююся, поки не будуть враховані
навіть самі незначні деталі:
а) вірно; б) середнє між а і в; в) невірно.
99. Інколи зовсім незначні перешкоди дуже сильно дратують мене:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
100. Я сплю міцно, ніколи не розмовляю уві сні:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
101. Якби я працював в господарській сфері, мені було б цікаво:
а) розмовляти із замовниками, клієнтами;
б) вибираю щось середнє;
в) вести рахунки і іншу документацію.
102. «Розмір» так відноситься до «довжини», як «нечесний» до:
а) в’язниця; б) грішний; в) що вкрав.
103. АБ так відноситься до ГВ, як СР до:
а) ПО; б) ОП; в) ТУ.
104. Коли люди поводяться нерозсудливо і безрозсудно;
а) я відношуся до цього спокійно;
б) вірно щось середнє;
в) переживаю до них почуття презирства.
105. Коли я слухаю музику, а поруч голосно розмовляють:
а) це мені не заважає, я можу зосередитися;
б) вірно щось середнє;
в) це псує мені задоволення і злить мене.
106. Думаю, що про мене правильніше сказати, що я:
а) ввічливий і спокійний;
б) вірно щось середнє;
в) енергійний і напористий.
107. Я вважаю, що:
а) жити потрібно за принципом «справі час — потісі година»;
б) щось середнє між а і в;
в) жити потрібніше веселіше, не особливо піклуючись про завтрашній день.
108. Краще бути обережним і чекати малого, ніж заздалегідь радіти, в глибині душі
передчуваючи успіх:
а) згоден; б) не упевнений; в) не згоден.
109. Якщо я замислююся про можливі труднощі в своїй роботі:
а) я прагну заздалегідь скласти план, як з ними впоратися;
б) вірно щось середнє;
в) думаю, що впораюся з ними, коли вони з’являться.
110. Я легко освоююся в будь-якому суспільстві:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
111. Коли потрібно трохи дипломатії і уміння переконати людей в чому-небудь,
зазвичай звертаються до мене:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
112. Мені було б цікаво:
а) консультувати молодих людей, допомагати їм у виборі роботи;
б) важко відповісти;
в) працювати інженером-економістом.
113. Якщо я абсолютно упевнений, що людина поступає несправедливо або егоїстично,
я заявляю йому про це, навіть якщо це загрожує мені деякими неприємностями:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
114. Інколи я жартома роблю яке-небудь придуркувате зауваження лише для того, щоб
здивувати людей і поглянути, що вони на це скажуть:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
115. Я б із задоволенням працював в газеті оглядачем театральних постановок,
концертів і т. п.:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
116. Якщо мені довго доводиться сидіти на зборах, не розмовляючи і не рухаючись, я
ніколи не випробовую потреби малювати що-небудь і соватися на стільці:
а) згоден; б) не упевнений; в) не згоден.
117. Якщо мені хтось говорить те, що, як мені відомо, не відповідає дійсності, я
швидше подумаю:
а) «він — брехун»;
б) вірно щось середнє;
в) «мабуть, його невірно інформували».
118. Передчуття, що мене чекає якесь покарання, навіть якщо я не зробив нічого
поганого, виникає у мене:
а) часто; б) інколи; в) ніколи.
119. Думка, що хвороби викликаються психічними причинами в тій же мірі, що і
фізичними (тілесними), значно перебільшено:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
120. Урочистість, барвистість повинні обов’язково зберігатися в будь-якій важливій
державній церемонії:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
121. Мені неприємно, якщо люди вважають, що я дуже невитриманий і нехтую
правилами пристойності:
а) дуже; б) небагато; в) зовсім не непокоїть.
122. Працюючи над чимось, я вважав за краще б робити це:
а) у колективі;
б) не знаю, що вибрав би;
в) самостійно.
123. Бувають періоди, коли важко стриматися від відчуття жалості до самого собі:
а) часто; б) інколи; в) ніколи.
124. Частенько люди дуже швидко виводять мене з себе:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
125. Я завжди можу без особливих труднощів позбавитися від старих звичок і не
повертатися до них більше:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
126. При однаковій зарплаті я вважав за краще б бути:
а) адвокатом;
б) важко вибрати;
в) штурманом або льотчиком.
127. «Краще» так відноситься до «найгірший», як «повільніше» до:
а) швидкий; б) найкращий; в) якнайшвидший.
128. Яке з наступних поєднань знаків повинне продовжити ряд ХООООХХОООХХХ:
а) ОХХХ; б) ООХХ; в) ХООО.
129. Коли приходить час для здійснення того, що я заздалегідь планував і чекав, я
інколи відчуваю себе не в змозі це зробити:
а) згоден; б) вірно щось середнє; в) не згоден.
130. Зазвичай я можу зосередитися і працювати, не звертає уваги на те, що люди
довкола дуже шумлять:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
131. Буває, що я говорю незнайомим людям про речі, які здаються мені важливими,
незалежно від того, запитують мене про це чи ні:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
132. Я провожу багато вільного часу, розмовляючи з друзями про ті приємні події, які
ми разом пережили колись:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
133. Мені приносить задоволення здійснювати ризиковані вчинки лише ради забави:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
134. Мене дуже дратує вигляд неприбраної кімнати:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
135. Я вважаю себе дуже товариською (відкритим) людиною:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
136. У спілкуванні з людьми:
а) я не прагну стримувати свої відчуття;
б) вірно щось середнє;
в) я приховую свої відчуття.
137. Я люблю музику:
а) легку, живу, холоднувату;
б) вірно щось середнє;
в) емоційно насичену і сентиментальну.
138. Мене більше захоплює краса вірша, чим краса і досконалість зброї:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
139. Якщо моє вдале зауваження залишилося непоміченим:
а) я не повторюю його; б) важко відповісти; у) повторюю своє зауваження знову.
140. Мені б хотілося вести роботу серед неповнолітніх правопорушників, звільнених
на поруки:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
141. Для мене поважніше:
а) зберігати хороші стосунки з людьми;
б) вірно щось середнє;
в) вільно виражати свої відчуття.
142. У туристській подорожі я вважав за краще б дотримуватися програми, складеної
фахівцями, ніж самому планувати свій маршрут:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
143. Про мене справедливо думають, що я наполеглива і працелюбна людина, але
успіхів добиваюся рідко:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
144. Якщо люди зловживають моєю прихильністю до них, я не ображаюся і швидко
забуваю про це:
а) згоден; б) не упевнений; в) не згоден.
145. Якби в групі розгорілася запекла суперечка:
а) мені було б цікаво, хто вийде переможцем;
б) вірно щось середнє;
в) я б дуже хотів, аби все закінчилося мирно.
146. Я вважаю за краще планувати свої справи сам, без стороннього втручання і чужих
рад:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
147. Інколи відчуття заздрості впливає на мої вчинки, а) так; б) вірно щось середнє; в)
немає.
148. Я твердо переконаний, що начальник може бути не завжди прав, але він завжди
має право наполягти на своєму:
а) так; би) не упевнений; в) немає.
149. Я починаю нервувати, коли замислююся про все, що мене чекає:
а) так; би) інколи; в) немає.
150. Якщо я беру участь в якій-небудь грі, а ті, що оточують голосно висловлюють свої
міркування, мене це не виводить з рівноваги:
а) згоден; би) не упевнений; в) не згоден.
151. Мені здається, цікаво бути:
а) художником;
б) не знаю, що вибрати;
в) директором театру або кіностудії.
152. Яке з наступних слів не личить до двох останнім:
а) який-небудь; б) декілька; в) велика частина.
153. «Полум’я» так відноситься до «жари», як «троянда» до:
а) Шип; б) червоні пелюстки; в) запах.
154. У мене бувають такі сни, що хвилюють, що я пробуджуюся:
а) часто; б) зрідка; в) практично ніколи.
155. Навіть якщо багато що проти успіху якого-небудь почину, я все-таки вважаю, що
варто ризикнути:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
156. Мені подобаються ситуації, в яких я мимоволі виявляюся в ролі керівника, тому
що краще за всіх знаю, що повинен робити колектив:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
157. Я вважав за краще б одягатися швидше скромно, так, як все, ніж помітно і
оригінально:
а) згоден; би) не упевнений; в) не згоден.
158. Вечір, проведений за улюбленим заняттям, залучає мене більше, ніж жвава
вечірка:
а) згоден; би) не упевнений; в) не згоден.
159. Деколи я нехтую добрими радами людей, хоча і знаю, що не повинен цього
робити:
а) зрідка; б) навряд чи коли-небудь; в) ніколи.
160. Приймаючи рішення, я вважаю для себе обов’язковим враховувати основні форми
поведінки — «що таке добре і що таке погано»:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
161. Мені не подобається, коли люди дивляться, як я працюю:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
162. Не завжди можна здійснити що-небудь поступовими, помірними методами, інколи
необхідно застосувати силу:
а) згоден; би) вірно щось середнє; в) не згоден.
163. У школі я вважав за краще (вважаю за краще):
а) російська мова;
б) важко сказати;
в) математику або арифметику.
164. Інколи у мене бували засмучення через те, що люди говорили про мене погано
позаочі без всяких на те підстав:
а) так; би) важко відповісти; в) немає.
165. Розмови з людьми рядовими, зв’язаними умовностями і своїми звичками:
а) часто бувають вельми цікавими і змістовними;
б) вірно щось середнє;
в) дратують мене, оскільки бесіда крутиться довкола дурниць і їй бракує глибина.
166. Деякі речі викликають в мені такий гнів, що я вважаю за краще взагалі про них не
говорити:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
167. У вихованні важливіше:
а) оточити дитяти коханням і турботою;
б) вірно щось середнє;
в) виробити у дитяти бажані навики і погляди.
168. Люди вважають мене спокійною, урівноваженою людиною, яка залишається
незворушною за будь-яких обставин:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
169. Я думаю, що наше суспільство, керуючись доцільністю, повинне створювати нові
звичаї і відкидати убік старі звички і традиції:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
170. У мене бували неприємні випадки через те, що, задумавшись, я ставав неуважним:
а) навряд чи коли-небудь;
б) вірно щось середнє;
в) кілька разів.
171. Я краще засвоюю матеріал:
а) читаючи добре написану книгу;
б) вірно щось середнє;
в) беручи участь в колективному обговоренні.
172. Я вважаю за краще діяти по-своєму, замість того аби дотримуватися
загальноприйнятих правил:
а) згоден; би) не упевнений; в) не згоден.
173. Перш ніж висловити свою думку, я вважаю за краще почекати, поки не буду
повністю упевнений в своїй правоті:
а) завжди; б) зазвичай; в) лише якщо це практично можливо.
174. Інколи дрібниці нестерпимо діють на нерви, хоча я і розумію, що це дурниці:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
175. Я не часто говорю під впливом моменту таке, про що мені пізніше доводиться
пошкодувати:
№ а) згоден; би) вірно щось середнє; в) не згоден.
176. Якби мене попросили організувати збір грошей на дарунок кому-небудь або брати
участь в організації ювілейного торжества:
а) я погодився б;
б) не знаю, що зробив би;
в) сказав би, що, на жаль, дуже зайнятий.
177. Яке з наступних слів не личить до двох останнім:
а) широкий; би) зигзагоподібний; в) прямій.
178. «Скоро» так відноситься до «ніколи», як «близько» до:
а) ніде; б) далеко; в) геть.
179. Якщо я зробив якийсь промах в суспільстві, я досить швидко забуваю про це:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
180. Оточує відомо, що у мене багато різних ідей і я майже завжди можу
запропонувати якесь вирішення проблеми:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
181. Мабуть, для мене характерніша:
а) нервозність при зустрічі з несподіваними труднощами;
б) не знаю, що вибрати;
в) терпимість до бажань (вимогам) інших людей.
182. Мене вважають дуже захопленою людиною:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
183. Мені подобається робота всіляка, пов’язана з частими змінами і поїздками, навіть
якщо вона трохи небезпечна:
а) так; би) вірно щось середнє; в) немає.
184. Я людина вельми пунктуальна і завжди наполягаю на тому, аби все виконувалося
як можна точніше:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
185. Мені приносить задоволення робота, яка вимагає особливої сумлінності і точної
майстерності:
а) так; б) вірно щось середнє; в) немає.
186. Я належу до енергійних людей, які завжди чимось зайняті:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
187. Я сумлінно відповів на всі питання і жодного не пропустив:
а) так; б) не упевнений; в) немає.
Ключ до методики Р. Кеттелла «16 ФЛО — А: У — 187»
1. А: 3а, 26в, 27в, 51в, 52а, 76в, 101а, 126а, 151в, 176а.
2. У: 286,536,546,776,786,102в, 1036,127в, 1286,152а, 153в, 177а, 178а.
3. З: 4а, 5в, 29в, 30а, 55а, 79в, 80в, 104а, 105а, 129в, 130а, 154в, 179а.
4. Е: 6в, 7а, 31в, 32в, 56а, 57в, 81в, 106в, 131а, 155а, 156а, 180а, 181а.
5. F: 8в, 33а, 58а, 82в, 107в, 108в, 132а, 133а, 157в, 158в, 182а, 183а.
6. О: 9в, 34в, 59в, 83а, 84в, 109а, 134а, 159в, 160а, 111а, 185а.
7. Н; 10а, 35в, 36а, 60в, 61в, 85в, 86в, 110а, 111а, 135а, 136а, 161в, 186а.
8. I: 11в, 12а, 37а, 62в, 87в, 112а, 137в, 138а, 162в, 163а.
9. L: 13в, 38а, 63в, 64в, 88а, 89в, 113а, 114а, 139в, 164а.
10. М: 14в, 15в, 39а, 40а, 65а, 90в, 91а, 115а, 116а, 140а, 141в, 165в, 166в.
11. N: 16в, 17а, 41в, 42а, 66в, 67в, 92в, 117а, 142в, 167а.
12. O:18а, 19в, 43а, 44в, 68в, 69а, 93в, 94а, 118а, 119а, 143а, 144в, 168в.
13. Q1: 20а, 21а, 45в, 46а, 70а, 95в, 120в, 145а, 169а, 170в.
14. Q2: 22в, 47а, 71а, 72а, 96в, 97в, 121в, 122в, 146а, 171а.
15. Q3: 23в, 24в, 48а, 73а, 98а, 123в, 147в, 148а, 172в, 173а.
16. Q4: 25в, 49а, 50а, 74а, 75в, 99а, 100в, 124а, 125в, 149а, 150в, 174а, 175в.
У другому чиннику збіг з ключем дорівнює 1 балу.
У останніх чинниках збіг з «б» дорівнює 1 балу, а збіг з буквами «а» і «в» по ключу
дорівнює 2 балам.